Отвечает: Максим Балаклицкий

Макс пише: Якщо я вірно розумію, то в Пісні на Піснями описуються стосунки між зарученою парою, адже в звертаннях іде наречена, наречений. У цій книзі мовиться:
2 Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!
Пiсн.1:2
13 Мій коханий для мене мов китиця мирри: спочиває між персами в мене!
Пiсн.1:13
6 Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...
Пiсн.2:6
5 Два перса твої мов ті двоє близнят молодих у газелі, що випасуються між лілеями...
Пiсн.4:5
11 Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене!
Пiсн.7:11
Коли я зі своєю дівчиною підійшли до свого лідера, то він відповів, що навіть після заручин цілування як і дотик рук, шиї, вуст, персів є абсолютно недозволеним. Хіба це не суперечить Святому Письму? Я зі своєю коханою абсолютно нормально ставимося до цього після заручин, хотілося б почути Вашу думку. Чи дозволені дотики й поцілунки рук, шиї, вуст, живота, персів після заручин адже все це описується в Пісні над Піснями?
Прохання не писати моє імя на сторінці відповідей. Вельми дякую Вам. Хай Господь благословить Вас і зробить Вас благословенням для інших!

Шановний Максе!

Звичайно, суперечить.

Зазначте, ці романтичні справи постають у Пісні пісень не конче у позитивному ключі. Приміром, у 5:6-7 описується пригода, в ході якої з дівчини якісь сторонні хлопці, замісць охороняти спокій його мешканців, "набили мене, завдали мені рани... Здерли з мене моє покривало". Як розуміти таке поводження? Ви ж знаєте, що відкриття чужої наготи прирівнювалося до статевого акту (Лев. 18). Мій знайомий богослов розуміє цю ситуацію як опис згвалтування, виною якого була нетерпелива дівчина, яка хотіла пришвидшити розвиток подій. Її коханий сумнівався, чи хотів побути на самоті, а вона, облишивши охорону рідної домівки, сновигає нічним містом, бо, бачте, він їй до зарізу в цей час знадобився! Цей сюжет нагадує мені український фольклорний хіт "Їхали козаки із Дону додому" - повчальний своїм сумним фіналом.

Так що рекомендую одружитися й цілувати у своєї коханої все, що заманеться, й скільки завгодно раз.

Із повагою,
Максим

Отвечает: Максим Балаклицкий

Уважаемый Александр!

Сущность правовой системы Бога состоит в том, что Он дает человеку возможность выбора, но далеко не всегда избавляет от последствий того или иного шага. Нам хочется, чтобы нас ВСЕГДА постигали благословения после правильных поступков (что бывает не всегда), а вот проклятий из-за наших ошибок не хотим вовсе. Это понятное желание, но уж таков Бог. Он хочет, чтобы мы сами понимали, что добро и зло существуют объективно, и Бог, если что говорит, то это так и есть. Закон сеяния и жатвы в духовно-моральной сфере действует так же четко, как законы физические: везде есть исключения, но они лишь подтверждают неизменные правила.

К чему это я? Вы оба в прошлом совершили серьезный сознательный грех. Я не верю, что вы, принадлежа к Церкви, могли не знать Божью волю относительно добрачного интима. Бог не проклял вас смертью, бесплодием, одиночеством, бесчестьем, изгнанием, что очень часто постигало прелюбодеев в прошлом. Он простил вам всё то, в чём Вы покаялись. Почему же ИНОГДА возвращается боль? Чтобы вы не вздумали заигрывать с этими вещами в будущем. Это всего лишь шрам от той травмы. Чаще благодарите, что с вами не случилось чего хуже - вот совет Христа (Ин. 5:14).

С уважением,
Максим